софізм

софізм
СОФІЗМ (від грецьк. σόφισμα - судження, придумане розумно, хитро) - логічний феномен у вигляді послідовності пов'язаних суджень, що має на меті створити видимість (ілюзію) логічного обґрунтування (доказу) напередхибного твердження. С. сприймається як певний умовивід, тобто як логічний доказ хибного твердження, хоча насправді має місце імітація умовиводу. Для викриття імітації необхідний логічний і семантичний аналіз С. Поняття "С." виникло в античній філософії завдяки діяльності школи софістів. Софіст в одіозному розумінні - людина, що будує С., щоб переконати опонента в істинності деяких тверджень заради власної вигоди. Розгляд і аналіз С. в античній філософії (Платон, Аристотель) спонукали до більш глибокого дослідження правил і законів логічного мислення.

Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії ім. - К. : Абрис (Бібліотека Державного фонду фундаментальних досліджень). . 2002.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "софізм" в других словарях:

  • СОФ — свежие овощи и фрукты розничная торговля пищ. СОФ сезонная обогатительная фабрика Источник: http://volga.ria.ru/economy/20100902/81895586.html СОФ Специалисты в области фотомедицины общественная организация Клуб СО …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Софія — 1 іменник жіночого роду, істота ім я Софія 2 іменник жіночого роду столиця Болгарії …   Орфографічний словник української мови

  • Соф. — Соф. Софроний имя Соф. Софрон имя …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Софі — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • софізм — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • Софіїн — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • Софіпіль — іменник чоловічого роду населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

  • софіст — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • софіт — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • соф — [صاف] 1. беғубор, беғаш, зулол, тоза, покиза: оби соф, ойинаи соф, осмони соф, ҳавои соф; дили соф дили пок ва беғараз 2. тамоман, пурра; холис; соф кардан а) тоза ва пок кардан; б) тамом кардан; соф шудан а) тоза ва пок гаштан; б) тамом шудан …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • софӣ — [صافي] 1. соф будан, зулолу пок будан, холисӣ, беолоишӣ 2. асбоби соф кардан, поло 3. оше, ки биринҷашро алоҳида ҷӯшонда, аз софӣ гузаронда, баъд дам мекунанд …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»